Привіт, моя маленька!
Ти народилася перед тим, як у нашій країні почалася ця страшна війна …
Я пам'ятаю, як тримав тебе на руках і мріяв про те, як багато ми зробимо разом... Як обіймав тебе, а ти тягла до мене свої ручки. Як вчив тебе говорити, але ти все одно першим словом сказала мама, як вчив ходити. Як ти любила засинати поруч, не відпускаючи мою руку навіть уві сні...
Думав, що коли ти будеш маленькою, ми об'їдемо з тобою весь світ на слонах і облетимо його на наших мріях. Підкоримо океани на спинах китів і піднімемося на найвищі гори!
Я мріяв, що коли ти виростеш, ми будемо не тільки як тато та донька, а що будемо друзями та тими, хто буде ділитися секретами …
Хотів навчити тебе нічого не боятися та сміливо йти вперед. Допомагати злітати і підтримувати, якщо ти падатимеш!
Знав, що поведу тебе під вінець і почую твоє ТАК, побачу твої щасливі очі і, звісно, схвалю твій вибір. Був упевнений, що станцую з тобою на весіллі і няньчитиму твоїх онуків...
Я вірив, що так буде!
Але війна прийшла до нашого будинку. І я мав іти захищати тебе та наші мрії...
Вибач. Але я так і не зміг повернутись.
Я дуже хотів, але доля зробила вибір за нас...
Але це не означає, що я не був весь цей час поряд з тобою!
Я бачив, як ти росла! Бачив, як ставала старшою і пішла до школи …
Бачив, як навчалася і перетворювалася з дівчинки на дівчину. Проводив тебе на перше побачення. І чекав, коли ти повернешся з усіх інших.
А ще був поруч, коли ти відкривала наш сімейний альбом і крадькома від мами плакала, що зовсім мене не пам'ятаєш…
Я стояв поряд, коли ти танцювала на весіллі. Бачив щастя в твоїх очах і смуток, коли ти дивилася на порожній стілець поряд із мамою.
Я тримав тебе за руку, коли в тебе з'явився син, а згодом дочка!
Я був поряд завжди, щохвилини, бо жодна сила у всесвіті не здатна розірвати зв'язок між батьком та донькою!
Я був поруч і стримав це тобі в дитинстві слово. Але ти про це так і не дізналася.
Я люблю тебе малятко! Вибач, що нам так і не вдалося виконати все задумане...
І не бійся, коли нам прийде час зустрітися, я знову буду поруч і чекатиму на тебе, як і обіцяв…
***
Вона прожила довге і щасливе життя, а одного ранку пішла...
Поруч із нею знайшли конверт та порожній лист. У ньому було лише кілька рядків:
"Привіт тато!
Я завжди знала, що ти поряд! У дитинстві я не боялася засинати, бо завжди відчувала твою руку.
Я сідала без страху на велосипед, бо була впевнена, що ти підтримаєш мене.
Я запитала твою згоду перед весіллям і мені здається, я її почула...
Я йшла по життю з упевненістю, відчуваю тебе завжди поряд.
І сьогодні я не боюся йти, бо, як і раніше, відчуваю твоє кохання і знаю, що ти як завжди поруч і чекаєш мене …!
Візьми мене за руку, як у дитинстві. І тоді мені точно не буде страшно!
До зустрічі, тату! Я дуже за тобою скучила!
Ми ще так багато маємо один одному сказати..."
***
Коли ми любимо, ми ніколи не розлучаємось.
_
® Анатолій Кавун
Весь текст оповідання авторський. Авторські права офіційно зареєстровані.