В глибині душі я завжди мріяв писати... Перше своє оповідання я почав (але так і не закінчив) ще в школі… Тоді моїм єдиним читачем став шкільний вчитель історії, який просив мене не зупинятися. Однак те оповідання я так і не дописав. Можливо тому, що моя дитяча фантазія була швидше, ніж поки що не сформоване вміння викладати текст на папері. І лише через багато років, коли в мене з'явилися свої діти, я вирішив спробувати ще раз… Саме їм я розповів свою першу казку та знайшов своїх перших вдячних слухачів!

    Розповідаючи історії своїм дітям, я намагався ніколи не повторюватись у сюжетах. А герої та події були такими, що вони завжди віддавали перевагу моїм казкам мультфільмам на ніч. Ідеї сюжетів самі з'являлися у моїй голові! Іноді вони приходили під час подорожей (замок Дракули, дорога казок Німеччини, Дурмітор (в Чорногорії), Петра (в Йорданії…) у сотні різних місць світу, а іноді, під час оповідань біля багаття, слухачами яких ставали дорослі та діти, друзі та сусіди!!360 днів на рік і 360 різних історій і так уже багато років поспіль...

    Всі члени моєї родини часто казали мені, що мені треба взяти в руки ручку і записувати все, що я розповідаю. Але минуло близько п'ятнадцяти років до того, як це сталося…

    Війна в Україні, що почалася в 2022 році, стала тим вирішальним фактором, під впливом якого я почав писати. І як ви вже здогадалися, почав я з тих емоцій, які переповнювали на той момент кожного мешканця моєї рідної країни! Я перетворював ці емоції на рядки, а рядки на оповідання. Так і з'явилися перші твори із серії Перехрестя світів. А першими читачами тоді стали мої підписники у мережі Фейсбук.

    Розповідь за розповіддю, нові та старі історії, різні жанри та напрямки… Так мені додалося ще одне захоплення, писати і ділитися написаними творами з усіма, хто захоче їх прочитати!

    Однак я не поспішаю викладати все, що було написано. Як і будь-який автор, я сумніваюся, чекаю натхнення, щоб знову і знову переписати начебто готовий матеріал і тільки потім дати вам його прочитати!

    Але найважливіше те, що у своїх історіях, я так само, як і мої читачі, чекаю на нові сюжети, і разом з усіма переживаю за долю, здавалося б, просто вигаданих героїв…

    Кажуть, що ідеальний читач – це сам автор. Думаю, у цьому є зерно істини.

 Звичайно ж, щоб стати хоч трохи відомим автором, треба заслужити на визнання великої кількості читачів, видаватися великими тиражами і присвятити цьому все своє життя… А чи треба? Я просто дотримуюся свого хобі. Тому практично єдине місце, де ви зможете познайомитись з моєю творчістю, це даний ресурс!

     Ну і насамкінець хочеться сказати: "Кожен з вас (не важливо автор ви чи ні) пише сам історію свого щасливого життя! І нехай ваша рука ніколи не здригнеться! А написана вами історія буде найяскравішою та найщасливішою у всьому світі!

До зустрічі у нових світах!